Жнива розпачу – голод крізь віки або історія повторюється

Голодомор 1932-1933 років – одна з найстрашніших сторінок історії України.
Це був не голод через неврожай, а штучно створений злочин радянської влади, спрямований проти українського народу.
Після колективізації селяни втратили право на власну землю і хліб.

У 1932 році Сталінський режим запровадив нереальні хлібозаготівлі.
Активісти й солдати ходили по хатах, забираючи все до останнього зерна.
Закон «про п’ять колосків» карав смертю навіть за спробу підібрати зерно на землі.

У 1933 році в Україні помирало по сімнадцять людей щохвилини.
Щодня – понад двадцять п’ять тисяч.
У деяких селах не лишилося жодної живої душі.
У незалежній Україні Голодомор визнано геноцидом українського народу.
Та сьогодні історія знову повторюється.
Росія палить поля, краде зерно, залишає людей без світла й тепла.
Той самий біль, та сама рука зла.
Але тепер – ми боремось.
І ми пам’ятаємо.